A81E - Android планшет з Китаю

Потримавши в руках пару моделей планшетних комп'ютерів, мені захотілось продовжити “пошук” і я замовив ще одну, досить прогресивну і відому на просторах Інету модельку - A81E. Перша причина, чому я звернув на неї увагу - наявність вбудованого GPS-модуля. Про інші переваги і недоліки читайте далі по тексту.

Традиційно, перерахую ключові характеритстики апарата:
Характеристики:
Діагональ екрана : 7” (17.9см)
Роздільна здатність : 800х480
CPU: TIOMAP3 CORTEX A8 800MHz
Габариты : 113х180х23мм ВхШхГ
Система: Android 2.2
Оперативка: 256Мб
Внутрішній флеш-диск: 4Гб (?)
Мережа: Wi-Fi 802.11 b/g
GPS: Так
Bluetooth: Так
Веб-камера : Відсутня
Мікрофон : Відсутній

"Ах, Одесса - жемчужина у моря!"

В п'ятницю мені зателефонував дружбан, Савіч і запропонував вже вночі їхати в Одесу. На мої кволі спроби образумити його він твердо і впевнено відповів, що має бути кульно і, як не дивно, - це подіяло. Після роботи я нашвидкоруч зібрав якісь речі, розбудив вночі Натаху і вже в 4-ри ранку ми долали шлях по напрямку Київ-Одеса.

7-й кілометр
Плани будували на ходу і таким чином було вирішено, скориставшись оказією, заскочити на знаменитий одеський ринок "7-й кілометр".
Савіч не міг собі відмовити в насолоді добряче пришпорити свою новопридбану машинку і в результаті довелось двічі спілкуватись із пильними працівниками ДАІ. Дороге задоволення, я Вам скажу. :)
Ближче до 6-7 ранку ми з Натахою на задньому сидінні позасинали, а коли прокинулись десь в 9 годин, то Савіч вже виясняв у заправщика де тут повернути, щоб потрапити на той ринок. На трасі перед Одесою треба повернути праворуч, в сторону Авангарда, ще кільканадцять хвилин і ми вже там. Це дійсно ціле містечко з наметів і контейнерів. Я не можу сказати чи справді це найбільший ринок, який я бачив, але він дійсно ду-у-уже великий і має ухил до оптових продажів, що, в цілому, дає змогу іноді прикупити щось по хорошій ціні і в роздріб.
Вибравшись із машини ми вирішили наскоро перекусити підручними засобами і вирушати на дослідження ринку:

Джерело: 20101023 Odessa

Які результати тих досліджень - особисто мені там не сподобалось. Ціни досить високі, повторюваність асортименту теж дуже втомлива, кілометри рядів із шматтям... В принципі я купив собі відносно непогані шкіряні перчатки за 50грн, але мої спроби прицінитись до деяких інших товарів привели до висновку, що перчатки були просто щасливим випадком :) Мої супутники, однак, накупили собі трохи всякого барахла, але то в них просто був такий покупонський настрій.
Коротше, це все не дуже цікаво. Зрештою ми там провели десь пару годин і вирушили далі до нашої мети - в Одесу.

6.2" GPS навігатор WinCE 6.0

В якості спроби розширення асортименту і загальної цікавості замовив зразок відносно нового GPS-навігатора у своїх постачальників. Недавно отримав його, потестував, дещо піднастроїв під себе і резюмую - суперський апарат, якісний, невибагливий до софта, має відносно величезний екран, солідні металеві елементи в корпусі і відмінну швидкість відлову супутників.
Отже, характеристики:
Діагональ екрана - 6.2” (158мм)
Роздільна здатність - 800х480
Габарити - 98х170х13мм (ВхШхГ)
Оперативка - 128Мб
Внутрішня пам’ять - 4Гб
Процесор - Atlas-IV (500MHz)
Система - WinCE 6.0
Додаткові функції та параметри:
FM-модулятор, відеовхід (AV-IN), слот для карт microSD (до 16Gb), стандарний аудіовихід 3.5мм;
Комплектність: сам навігатор, комплект для кріплення в авто (рамка+ніжка), стилус, кабель USB, зарядка автомобільна, зарядка мережева, навушники.

Фотки апарата:

ще фотки:

7" Android 2.1 Tablet PC

В продолжение моих экспериментов над китайской техникой хочу Вам представить новую модель 7-дюймового айПадоподобного планшетика.
В отличие от предыдущего аппаратика, данная модель оснащена прогресивнейшей ОС - Android и более мощным процессором, но не имеет GPS-модуля. Подробности читайте ниже.


Характеристики:
Диагональ экрана : 7” (17.7см)
Расширение : 800х480
CPU: Telechips TCC8902 ARM11 800MHz
Габариты : 114х194х16(10)мм ВхШхГ(по кромке)
Система: Android 2.1
Оперативка: 256Мб
Внутренний флеш-диск: 4Гб
Сеть: Wi-Fi 802.11 b/g
Веб-камера : 1.3Мп
Микрофон : встроенный

7" WinCE планшет с функцией GPS

Купил для тестов 7-дюймовый айПадоподобный планшетик из Китая. Как бы почти новый(тестировал, но плёночку не снимал), в коробочке.
Планшетик - это не просто планшетик, а также GPS-навигатор.

Фотки в большинстве не очень качественные, а ещё и аппаратик в плёнке:

Мадам Баттерфлай

Після того, як ми з Натахою покращили свою карму шляхом волонтерського прибирання в парку, в організмі почав відчуватись дисбаланс і тяга до Великої культури. :)

Отже мій звіт із самої передової лінії окультурення, де за Вашу шляхетність боряться справжні митці, метри оперного співу - Національної Опери України ім.Т.Г.Шевченка.

Мною було обрано досить відому оперу - Мадам Баттерфлай (Чіо-Чіо Сан) італійського композитора Джакомо Пучіні. Оскільки я сильно переживав, що це може бути останнє моє відвідування в заклад такого роду, принаймні в Україні, то я не пожлобився і купив квитки на найкращі із доступних місць - другий ряд в партері.

Опера хоч і італійська, але оповідає про події в Японії, тому в залі було відносно багато японців. Особливо мені запам'яталась  тендітна японка, яка сиділа в першому ряду - вона була вбрана в дуже гарне традиційне кімоно, з чудовим бантом на спині. При цьому вона мала зразкову осанку і оскільки, очевидно, вона не могла сидячи спертися на свій бант, то вона так рівненько просиділа в кріслі практично три години!

Ще запам'ятались дві італійки, які сиділи неподалік від нас і були одягнуті так, що я навіть на пікнік так не ходжу - якісь старі картаті штани, спортивні сандалі, шерстяні шкарпетки з роздільними пальцями. Ну, такі собі персонажі... :)

Першу дію ми ледве досиділи і серйозно розглядали варіант втечі. Справа в тому, що перегляд досить важкий. Співають італійською, що, звичайно, стає незрозумілий текст. Переклад українською на табло, звичайно, допомагав зрозуміти зміст, але так само відволікав від гри акторів. Знов таки про гру акторів - наскільки я зрозумів, опера це не те місце де акцент робиться на акторське мистецтво, що цілком можна зрозуміти, вони ж співають на всю горлянку, без мікрофонів і т.д. Залишається опінювати оперний спів, що нам, "дітям попси", не всім дано. :)

Тим не менше, було вирішено залишитись і, о чудо, в другій дії ми дійсно почали отримувати від того задоволення, сюжет почав закручуватись, спів вже виглядав не таким чужеродним, а справжній живий звук оркестра дійсно чувий. В третій дії вже навіть цілком нормально вгадувались деякі італійські слова. ;)

До речі, ще такий момент - я зацінив роботу дирижера. Виявляється це така відповідальна і енергоємка робота. Ми сиділи недалеко від нього і було видно та чутно скільки сил він вкладає в ті свої жести. І ще, судячи з того, що саме дирижер потім вийшов на сцену кланятись глядачам разом з акторами-співаками, то дирижер неабияка фігура в виконанні опери.

Ціни в театральному кафе, як завжди, прикольні. Розчинна кава 15грн, бутербродик з салямі 20грн, бутербродик з ікрою 35грн, ну і т.д. :)

Зустріли в опері купу знайомих. Дивно, таке враження що всі ходять в оперу, а я нарешті відвідав її вперше.

Зрештою резюмую - опера досить прикольна штука і  навіть товстошкірих чурбанів після годинки-другої співів починає проймати. :) Крім того сюжет Мадам Баттерфлай досить пронизливий і відчайдушний (можна почитати отут http://www.opera.com.ua/opera/chio/chio_zmist_ua.html).

Ось деякі фотки з театру, але там немає нічого видатного, бо в мене паршивенький фотік і там не дуже зручно фотографуватись.

http://picasaweb.google.com/greatssd1/20101008Opera?authkey=Gv1sRgCMPN-uqPiM-B-wE&feat=directlink

Зробимо Київ чистим - 2

Сьогодні ми з натахою покращували свою карму :)
Справа в тому, що ми приймали участь в волонтерській акції прибирання в паркових зонах Києва. Таких зон було визначено десь із десяток і ми записались неподалік від себе, на Лису Гору. Детальніше тут: http://letsdoit.org.ua/

Коли ми прибули на місце зустрічі, то я відмітив, що тамстояла значно більша ватага народу ніж записувалось в онлайні, бо згідно онлайнових даних на Лису Гору мало прийти лише 9 чоловік.
Виявилось, що це приєдналась організована частина (10-12 чол.) колективу з фірми "Славутич".
З одного боку це було прикольно, бо було більше народу і ніби як мав бути більший ефект, а з іншого боку були і негативні моменти, бо, наприклад, намна двох достались лише одні рукавички. Але в мене в багажнику були свої, так що нормуль.
До речі, погодка видалась просто суперська!
Не враховуючи колективу "Славутича", де були досить дорослі дядьки і жінки, решта прийшли лише студенти. Ну і ми з Натахою. :)
Організовано рушили в глиб парку, потрібно було  збирати сміття сортуючи його на три типи - скло, пластикові пляшки і решта барахла. Лиса Гора одна з відомих місцин, де люблять відпочивати з алкогольчиком, вогнищем, шашличком. Структура, як і, наприклад, в глибині Голосіївського парку - дороги/стежини, а неподалік придатні для відпочинку галявини.  Ми з Наташкою взялися прибирати одну з таких невеличких галявин і дуже швидко були здивовані. Буквально за годинку ми на цій галявині наповнили два величезних 120-літрових мішки скляними пляшками з під горілки, літрів 80 пластикових пляшок і літрів 100 решти сміття (все це звичайно не втрамбовано). Але чорт! Чесно кажучи, галявина від того абсолютно чистою не стала, лише дещо набула пристойного вигляду. І це на площі приблизно 100м2. :(
У інших була приблизно та сама картина - мішки наповнились дуже швидко і стало зрозуміло, що їх зовсім мало.
Далі була проблема, як ці зібрані мішки донести до того місця, де, за домовленістю з організаторами, це сміття погодились забрати сміттєзбиральники. Це десь приблизно кілометра півтора-два. Звичайно, що великі повні мішки із склом виявилось нести дуже важко. Зрештою їх доставка зайняла, мабуть, більше часу ніж збір сміття.

В кінці ми, все-таки задоволені своєю "каплею в морі", пару разів сфоткались і роз'їхались. :)
Виявилось, що зробити якесь, хоч навіть і маленьке добро, дуже приємно і це піднімає настрій на цілий день. :)

Тут пару фоток, не дуже визначних, але такі що трошки передають атмосферу :)
http://picasaweb.google.ru/greatssd1/20100925?feat=directlink

Моя відпустка 2010 в Лівадії, Крим

Опис моєї відпустки в Криму.

По-перше, я відразу був упереджений до Криму, а особливо до "ЮБК" (я так зрозумів, що називати його ПБК нема змісту, бо ніхто не розуміє), а особливо був упереджений до Ялти.
По-друге, мені довелось їхати туди дуже-дуже терміново і я навіть не встиг скачати собі фільми, які я планував подивитись у відпустці. А це, погодьтесь, прецендент. :)

Але, на щастя, Крим мене розчарував в моїх упередженнях.
По-перше, їдучи дорогами від Сімферополя до Алушти і далі до Ялти, неможливо знов не захопитись крутєзними краєвидами.
По-друге, люди там, в основному, досить привітні і доброзичливі. Навіть водії маршруток. Там в маршрутках, платиш при вході, в залежності від того, куди тобі їхати. Так от коли я водія запитав, чи не проїхали ми ще потрібну мені зупинку "Бакалея" (де, до речі, можна купити масандрівські вина за чи не найкращою в Україні ціною), то він мені весело сказав, щоб я не переживав, бо за моїх 4 гривні він мене все-одно не повезе далі, ніж я заплатив. :)
По-третє, може там в морі і не стільки цікавої живності, як в Червоному морі, зате ніхто з живності тебе не вхопить за ногу. І воно, море, не таке солоне, що значно сприяє приємному проводженню часу в воді, бо як навіть хапнеш трохи водички, то вона іде, як бульйончик.

Санаторій "Прикордонник", що в Лівадії, порадував своїм надзвичайно ввічливим персоналом і мальовничою територією. Основний санаторний корпус побудований таким чином, що всі номера виходять балконами на південь, з видом на море. І жодного номера з видом на будівництво, де би неквапно матиляли лопатами турки в хустинках. І, до речі, виявляється, що можна побудувати будівлю таким чином, що навіть всі ці "південні" номери, без усякого кондиціонеру, не перетворюються в душегубку в найспекотніші дні. А чайки, розміром мало чи не з гуску, які прилітають на балкони і клянчать хліб - це взагалі місцевий колорит. І чудове харчування... Навіть двічі на тиждень давали червону ікру!
А яка дискотека на території санаторію! Всі пісні виконує один виконавець, він же чувак, який видає більярдні кийки, він же ставить цікаве кіно, він же замісник головного дядька по культурній програмі. А головний дядько по культурі, то взагалі не давав проходу відпочиваючим зі своїм акордеоном і гучномовцем і організовував поетичні вечори з участю ялтинських віртуозів рифми. Ви не подумайте, що я приколююсь. Всі там балдіють від тої культурної програми і їдуть туди щороку.
А ще, коли я запитав у персонала, чи не буває випадків крадіжок в номерах, то на мене кілька секунд дивились кліпаючи. Там дійсно не крадуть, але балкон ми на всяк випадок таки закривали - я не довіряв тим хитродзьобим чайкам.
На території живе 4 черепахи які всіх бояться, 1 білка, якій все пофіг і 1 їжак, який нікого не боїться.
Тепер про те, що трошки дошкуляло... По-перше, по турецьких мірках санаторій знаходиться на 18 лінії від моря. До пляжу відстань кілометра півтора по мальовничому парку, але все це спуск по добрячому схилу. Підйом по цьому ж схилу. Але в певний час ходять санаторні маршрутки, які долають 2/3 шляху. По-друге, зовсім нема цицькатих німок топлесс.

Фотки всього цього діла тут:
http://picasaweb.google.com/greatssd1/20100712?authkey=Gv1sRgCOTTps-XnsWggQE&feat=directlink

Що я взнав:
1. Якщо Ви забули окуляри від сонця і, лежачи на спині, покладете собі на очі пласкі камінчики, дещо більші ніж п"ятачок, то сонце Вам не дошкулятиме. Але полежавши так хвилин 20, знявши камінці і розплющивши очі Ви майже нічого не бачитиме чітко хвилин 20-30. Особливо віддалені предмети. Прекрасний спосіб зрозуміти тих людей, які стаждають порушеннями зору.

2. "Янукович - надежда Крыма." Так написано на сотнях плакатів, які висять в Криму. А чим більше написано, тим більше це правда.

3. Згідно якогось опитування/перепису, в Криму проживає 13% татарів, здається більше 60% росіян, десь 20% українців і решта - децил інших національностей. При цьому, кажись 83% опитуваних/переписаних, вважають рідною мовою російську. Інформація ця не підлягає сумнівам, хоча б тому, що вона там всім відома.

4. Кажись 25 липня - день ВМ Флота Росії. Це Вам не хухри-мухри, а Кримське Національне Свято, яке святкуватиметься починаючи з 22 липня і до 25 липня, включно.

5. В підвалах виноробної контори "Массандра" дофіга раритетного і колекційного вина. Їх колекція занесена в книгу рекордів Гіннеса. Наприклад, їх найкрутіше вино Херес де ля Фронтера (1775 року) виставлене на аукціоні за стартовою ціною 110 тисяч у.є.Згорнути цей дописРедагувати