Перший повний день в Еміратах.

Перший повний день в Еміратах.

Як прийнято в нашого брата - підйом в 6 ранку і на пляж, займати лежаки. :)
На пляжі майже нікого.
Тепер мушу розказати про жару. Отих 37-40 градусів - це дійсно при пахмурній
погоді в тіньочку.
Всі приміщення кондиціонуються дуже якісно і коли виходиш на вулицю, щоразу
шок.
Особливо для нашого організму шок, коли виходиш на вулицю пізнім вечерком.
Ну не може наш організм
зрозуміти, як це так, коли на вулиці темно і температура повітря при цьому
35-37 градусів.

Добираємося до пляжу. Ось воно море. Заходиш в воду, а там... вода реально
має вищу температуру ніж тіло.
Я раніше не вірив, що таке можливе. Все-одно що приймаєш ванну тільки дуже
солону і з досить великими хвилями.
Пірнати неможливо - відразу щипає ніс, очі. Вода дуже чиста, прозора. Пісок
кругом однорідно дрібненький.
Але все абсолютно порожнє, ніяких рибок, жабок і т.п. :)
Чомусь дивна мода - лежаки стоять щонайменше метрів 100 чи 150 від моря.
Мабуть через наявність крупних приливів-відливів.

Снідати  в нашому ресторані можна від 6:30 до 10:00.
На сніданок є соки(ніби справжні фреші, але точно не турецькі фарбовані
води), кава, чай, молоко.
Ну і ще багато всього, що дають на сніданки - омлет, сири, салати, холодне
копчене м'ясо, риба, фрукти(ананаси,дині,яблука, грушки, кавуни, мандарини).

В номері є розклад коли ходять безкоштовні автобуси до торгових центрів. Наш
автобус ходить до двох таких центрів - Mall of Emirates, Mall Of Dubai.
Перший величезний, другий дуже величезний. Їдем в перший, в передчутті
мегавигідного шоппінга.
Самі моли дуже схожі на наші Київські "Каравани", "Метрогради" і т.д. Ну,
хіба трохи більші. (див фотки)
Ну, які і очікувалось, мої очікування про шарові ціни не виправдались. :)
Каламбур.
Буквально перші 2-3 магазини швидко розставили всі акценти - ціни практично
аналогічні до наших київських. Так, в більшості магазинах надаються знижки
40%-60%, але в результаті отримуємо ціни, до яких би я якраз тільки починав
застосовувати ті знижки. :)
Натаха, однак, каже, що там багато брендових крутих речей і що в Києві вони
коштують дуже-дуже дорого. Можливо так воно і є. Я виходив із
середньостатистичної вартості речей, як я собі їх уявляю.
Приклади.
Сорочку відносно відомої фірми можна купити за 80-120 дірхамів. Сорочки
справжніх крутецьких фірм коштують починаючи
Від 250 дірхамів. Були також сорочки і за зниженими цінами - 30-50 дірхамів,
але чомусь вони не радували око і дотик.
Взуттєві магазини Ecco, Timberland - пропонують абсолютно аналогічні до
київських ціни. Досить демократичні ціни чеського бренда Bata ы я навіть
спробував поміряти пару мешів, але виявилось що в Дубаях така сама проблема,
як і в Києві - моїх розмірів (39-40) принципово немає. Наташка надибала пару
цікавих для неї пропозицій у взуттєвих магазинах, але ці пропозиції мають
вартість 1000-2000 грн вже після застосувань знижок.
Зрештою, за кілька годин, ми майже не зробили ніяких покупок. Зате
поговорили з однією російською продавщицею онуч, яка порадила нам заїхати ще
в "Мол лов Дубаї", але запевнила що ціни там такі ж, просто вибір більший.
Ще вона розповіла нам про район Дейра - там вулички з маленькими
магазинчиками, де також можна знайти гарні знижки, поторгуватись.
Магазинчики покривають багато сфер - електроніка, одяг, тканини, спеції,
золото. Зрештою там і знаходяться знамениті ринки(базари) золота(Gold Souk),
спецій(Spice Souk), хутра.

Все таки за день ми знайшли вигідну пропозицію. В одній з моїх улюблених
тряпочних фірм Next продавались з великими знижками сорочки, футболки,
майки, труси. Я купив собі набір з п’яти пар трусів-боксерок за ціною 60
дірхамів.

Заходили в магазини електроніки. Ціни взагалі звичайні. Спеціально виписав
кілька:
Xbox 360 = 1249 AED
Canon IXUS 80 = 799 AED
Canon 450D = 3200 AED
Sony Ericsson s302 = 389 AED
Lenovo IdeaPad S10e (6 cell battery) = 1299 AED

Можете порівняти з нашими цінами. Курс дірхамів до доллара = 3.67 дірхам за
1 доляр.

Поїхали ми додому, я задоволений з пачкою фірмових трусів, а Наташка трохи
незадоволена, але з вірою в завтрашній день. :)
Після смачненької вечері, на якіій я безрезультатно намагався розколупати
клешні краба, ми пішли прогулятись вздовж набережної по мегареспектабельній
вуличці, на якій стоять більшість мегареспектабельних готелів - Шератон,
Хаят, Хілтон і т.д. На цій вуличці прогулюється дуже багато іноземців.
Багато всяких забігаловок-кафешок. По дорозі постійним потоком їдуть
мегакруті тачки. Одних ламборжинів я нарахував штук 7. Поршам взагалі
рахунку не було. І булла тільки одна Ауді R8.

Ми посиділи в одній європейській кафешці - Starbucks Coffee (здається так
називається). Там дають дуже прикольні напої - мікс з льоду і якогось
наповнювача на вибір. Цей мікс в стаканчику густий, але через трубочку
нормально тягнеться. Дуже допомагає боротись з жарою. Нагадаю, що прогулянка
по набережній в 22:00 - це по 36-градусній жарі і духоті. Ми навіть заходили
в один магазинчик в спробі купити футболку, бо моя теніска просто повністю
вимокла, що навіть стидно було так ідти. Це я на вечерю випив багато води.
О, не можу не сказати про випивку. Будь-який алкогольний напій тут
продається тільки в барах та ресторанах. Підти в супермаркет і запастись
ящичком пива не вийде. Пити алкоголь взагалі не прийнято - іслам. На
території готелю в готельних ресторанах, звичайно продається алкоголь, але
наголошується, що це лише через лояльність уряду до гостей. Ціни відповідні.
:) Баночка звичайного пива Бекс 0.3 літра мінібарі готельного номера коштує
36 дірхам (практично 10 баксів). Це трошки дорожче ніж в барі внизу, але
може відсотків на 10. :)
Коротше, ніхто не п’є. Іноземці трохи попивають сухе вино і іноді пиво за
вечерею. Але навід з їх боку чути як зуби скреготять, коли вони замовляють.
:)
Коротше, якщо оцінювати з точки зору, як звик відпочивати наш брат по
системі Олл Інклюзів в Туреччині чи Єгипті, коли організм постійно під дією
розслаблюючої дози алкоголю, то в ОАЕ нема навіть чого їхати.

Завтра розповім я ми поїхали в район Дейра з їх дешевими магазинчиками і
базарами. Бо ми туди поїхали, звичайно.

В атачі фотки пляжу, вид моря з нашого вікна, нічного міста і т.п.

Ступ.

Дубаї, приліт. Перші враження.

Хелоу, пацани J

 

Ми добрались нормально, переліт зайняв трохи більше 5 годин.

Потім довго колесили літаком по аеродрому, поки добрались до виділеного нам гейта.

Гейтів там, по моїх оцінках, штук 150. Літаки під’їзджають до труби і пасажири виходять через трубу.

Потім кучу-кучу шляху треба пройти пішки і в цьому допомагає горизонтальний ескалатор. По ньому теж всі йдуть і сумарна швидкість виходить крута.

Потім треба подивитись обома оками в спец пристрій, який запам’ятовує твоє око.

 

Перші враження від арабів – як в лікарні. Всі ходять в білих халатах і з дуже поважними обличчями. J

 

Нас зустріла майже персональна маршрутка і довго везла по їх проспектах. Дороги в них широчезні і багатоповерхові.

Десь по 6-7 поліс в кожний бік. Знаки обмеження швидкості бачив 60, 80 і навіть 100.

Машинки дуже різні, але в основному японки – тойоти, ніссани. А так в перший же вечір бачив і Дайхатсу Сіріон і Порш Кайман і навіть трохи поганялись з Ламборджині.

 

В готелі нас поселили в голімий номер, з видом на буд майданчик, та ще й на третьому поверсі.

Хоча сам номер прикольний. Дивіться фотки в атачі.

 

Потім ми спустились в ресторан де нам дають безкоштовні сніданки і обіди. Ну так, прикольна хавка – лобстери лежать, бери не хочу. Але сумарний вибір, тобто кількість різних блюд не дуже велика. Зате все претендує на делікатесність.

Напої всі за гроші, так що ми з Натахою не знаєм… В номері правда багато шарової води в пляшечках.

 

Зганяли до моря (Персидського заливу). Було вже темно, не купались, але ноги помочили – вода реально температури тіла. І великі прикольні хвилі.

Завтра зраня будем відриватись.

 

Ну, поки все. Не скучайте. J

 

 

Ступ І Натаха.

 

П.С. Фотки окремим листом. Мішину адресу не знайшов. Покажіть і йому J