пятница, 19 ноября 2010 г.

A81E - Android планшет з Китаю

Потримавши в руках пару моделей планшетних комп'ютерів, мені захотілось продовжити “пошук” і я замовив ще одну, досить прогресивну і відому на просторах Інету модельку - A81E. Перша причина, чому я звернув на неї увагу - наявність вбудованого GPS-модуля. Про інші переваги і недоліки читайте далі по тексту. smile.gif

Традиційно, перерахую ключові характеритстики апарата:
Характеристики:
Діагональ екрана : 7” (17.9см)
Роздільна здатність : 800х480
CPU: TIOMAP3 CORTEX A8 800MHz
Габариты : 113х180х23мм ВхШхГ
Система: Android 2.2
Оперативка: 256Мб
Внутрішній флеш-диск: 4Гб (?)
Мережа: Wi-Fi 802.11 b/g
GPS: Так
Bluetooth: Так
Веб-камера : Відсутня
Мікрофон : Відсутній
IPB Image


вторник, 2 ноября 2010 г.

"Ах, Одесса - жемчужина у моря!"

В п'ятницю мені зателефонував дружбан, Савіч і запропонував вже вночі їхати в Одесу. На мої кволі спроби образумити його він твердо і впевнено відповів, що має бути кульно і, як не дивно, - це подіяло. Після роботи я нашвидкоруч зібрав якісь речі, розбудив вночі Натаху і вже в 4-ри ранку ми долали шлях по напрямку Київ-Одеса.

7-й кілометр
Плани будували на ходу і таким чином було вирішено, скориставшись оказією, заскочити на знаменитий одеський ринок "7-й кілометр".
Савіч не міг собі відмовити в насолоді добряче пришпорити свою новопридбану машинку і в результаті довелось двічі спілкуватись із пильними працівниками ДАІ. Дороге задоволення, я Вам скажу. :)
Ближче до 6-7 ранку ми з Натахою на задньому сидінні позасинали, а коли прокинулись десь в 9 годин, то Савіч вже виясняв у заправщика де тут повернути, щоб потрапити на той ринок. На трасі перед Одесою треба повернути праворуч, в сторону Авангарда, ще кільканадцять хвилин і ми вже там. Це дійсно ціле містечко з наметів і контейнерів. Я не можу сказати чи справді це найбільший ринок, який я бачив, але він дійсно ду-у-уже великий і має ухил до оптових продажів, що, в цілому, дає змогу іноді прикупити щось по хорошій ціні і в роздріб.
Вибравшись із машини ми вирішили наскоро перекусити підручними засобами і вирушати на дослідження ринку:

Джерело: 20101023 Odessa

Які результати тих досліджень - особисто мені там не сподобалось. Ціни досить високі, повторюваність асортименту теж дуже втомлива, кілометри рядів із шматтям... В принципі я купив собі відносно непогані шкіряні перчатки за 50грн, але мої спроби прицінитись до деяких інших товарів привели до висновку, що перчатки були просто щасливим випадком :) Мої супутники, однак, накупили собі трохи всякого барахла, але то в них просто був такий покупонський настрій.
Коротше, це все не дуже цікаво. Зрештою ми там провели десь пару годин і вирушили далі до нашої мети - в Одесу.

пятница, 22 октября 2010 г.

6.2" GPS навігатор WinCE 6.0

В якості спроби розширення асортименту і загальної цікавості замовив зразок відносно нового GPS-навігатора у своїх постачальників. Недавно отримав його, потестував, дещо піднастроїв під себе і резюмую - суперський апарат, якісний, невибагливий до софта, має відносно величезний екран, солідні металеві елементи в корпусі і відмінну швидкість відлову супутників.
Отже, характеристики:
Діагональ екрана - 6.2” (158мм)
Роздільна здатність - 800х480
Габарити - 98х170х13мм (ВхШхГ)
Оперативка - 128Мб
Внутрішня пам’ять - 4Гб
Процесор - Atlas-IV (500MHz)
Система - WinCE 6.0
Додаткові функції та параметри:
FM-модулятор, відеовхід (AV-IN), слот для карт microSD (до 16Gb), стандарний аудіовихід 3.5мм;
Комплектність: сам навігатор, комплект для кріплення в авто (рамка+ніжка), стилус, кабель USB, зарядка автомобільна, зарядка мережева, навушники.

Фотки апарата:
IPB Image
ще фотки:

понедельник, 18 октября 2010 г.

7" Android 2.1 Tablet PC

В продолжение моих экспериментов над китайской техникой хочу Вам представить новую модель 7-дюймового айПадоподобного планшетика.
В отличие от предыдущего аппаратика, данная модель оснащена прогресивнейшей ОС - Android и более мощным процессором, но не имеет GPS-модуля. Подробности читайте ниже.


Характеристики:
Диагональ экрана : 7” (17.7см)
Расширение : 800х480
CPU: Telechips TCC8902 ARM11 800MHz
Габариты : 114х194х16(10)мм ВхШхГ(по кромке)
Система: Android 2.1
Оперативка: 256Мб
Внутренний флеш-диск: 4Гб
Сеть: Wi-Fi 802.11 b/g
Веб-камера : 1.3Мп
Микрофон : встроенный


7" WinCE планшет с функцией GPS

Купил для тестов 7-дюймовый айПадоподобный планшетик из Китая. Как бы почти новый(тестировал, но плёночку не снимал), в коробочке. smile.gif
Планшетик - это не просто планшетик, а также GPS-навигатор. smile.gif

Фотки в большинстве не очень качественные, а ещё и аппаратик в плёнке:

IPB Image
IPB Image
Open in new window

вторник, 12 октября 2010 г.

Мадам Баттерфлай


Після того, як ми з Натахою покращили свою карму шляхом волонтерського прибирання в парку, в організмі почав відчуватись дисбаланс і тяга до Великої культури. :)

Отже мій звіт із самої передової лінії окультурення, де за Вашу шляхетність боряться справжні митці, метри оперного співу - Національної Опери України ім.Т.Г.Шевченка.

Мною було обрано досить відому оперу - Мадам Баттерфлай (Чіо-Чіо Сан) італійського композитора Джакомо Пучіні. Оскільки я сильно переживав, що це може бути останнє моє відвідування в заклад такого роду, принаймні в Україні, то я не пожлобився і купив квитки на найкращі із доступних місць - другий ряд в партері.

Опера хоч і італійська, але оповідає про події в Японії, тому в залі було відносно багато японців. Особливо мені запам'яталась  тендітна японка, яка сиділа в першому ряду - вона була вбрана в дуже гарне традиційне кімоно, з чудовим бантом на спині. При цьому вона мала зразкову осанку і оскільки, очевидно, вона не могла сидячи спертися на свій бант, то вона так рівненько просиділа в кріслі практично три години!

Ще запам'ятались дві італійки, які сиділи неподалік від нас і були одягнуті так, що я навіть на пікнік так не ходжу - якісь старі картаті штани, спортивні сандалі, шерстяні шкарпетки з роздільними пальцями. Ну, такі собі персонажі... :)

Першу дію ми ледве досиділи і серйозно розглядали варіант втечі. Справа в тому, що перегляд досить важкий. Співають італійською, що, звичайно, стає незрозумілий текст. Переклад українською на табло, звичайно, допомагав зрозуміти зміст, але так само відволікав від гри акторів. Знов таки про гру акторів - наскільки я зрозумів, опера це не те місце де акцент робиться на акторське мистецтво, що цілком можна зрозуміти, вони ж співають на всю горлянку, без мікрофонів і т.д. Залишається опінювати оперний спів, що нам, "дітям попси", не всім дано. :)

Тим не менше, було вирішено залишитись і, о чудо, в другій дії ми дійсно почали отримувати від того задоволення, сюжет почав закручуватись, спів вже виглядав не таким чужеродним, а справжній живий звук оркестра дійсно чувий. В третій дії вже навіть цілком нормально вгадувались деякі італійські слова. ;)

До речі, ще такий момент - я зацінив роботу дирижера. Виявляється це така відповідальна і енергоємка робота. Ми сиділи недалеко від нього і було видно та чутно скільки сил він вкладає в ті свої жести. І ще, судячи з того, що саме дирижер потім вийшов на сцену кланятись глядачам разом з акторами-співаками, то дирижер неабияка фігура в виконанні опери.

Ціни в театральному кафе, як завжди, прикольні. Розчинна кава 15грн, бутербродик з салямі 20грн, бутербродик з ікрою 35грн, ну і т.д. :)

Зустріли в опері купу знайомих. Дивно, таке враження що всі ходять в оперу, а я нарешті відвідав її вперше.

Зрештою резюмую - опера досить прикольна штука і  навіть товстошкірих чурбанів після годинки-другої співів починає проймати. :) Крім того сюжет Мадам Баттерфлай досить пронизливий і відчайдушний (можна почитати отут http://www.opera.com.ua/opera/chio/chio_zmist_ua.html).

Ось деякі фотки з театру, але там немає нічого видатного, бо в мене паршивенький фотік і там не дуже зручно фотографуватись.

http://picasaweb.google.com/greatssd1/20101008Opera?authkey=Gv1sRgCMPN-uqPiM-B-wE&feat=directlink

суббота, 25 сентября 2010 г.

Зробимо Київ чистим - 2

Сьогодні ми з натахою покращували свою карму :)
Справа в тому, що ми приймали участь в волонтерській акції прибирання в паркових зонах Києва. Таких зон було визначено десь із десяток і ми записались неподалік від себе, на Лису Гору. Детальніше тут: http://letsdoit.org.ua/

Коли ми прибули на місце зустрічі, то я відмітив, що тамстояла значно більша ватага народу ніж записувалось в онлайні, бо згідно онлайнових даних на Лису Гору мало прийти лише 9 чоловік.
Виявилось, що це приєдналась організована частина (10-12 чол.) колективу з фірми "Славутич".
З одного боку це було прикольно, бо було більше народу і ніби як мав бути більший ефект, а з іншого боку були і негативні моменти, бо, наприклад, намна двох достались лише одні рукавички. Але в мене в багажнику були свої, так що нормуль.
До речі, погодка видалась просто суперська!
Не враховуючи колективу "Славутича", де були досить дорослі дядьки і жінки, решта прийшли лише студенти. Ну і ми з Натахою. :)
Організовано рушили в глиб парку, потрібно було  збирати сміття сортуючи його на три типи - скло, пластикові пляшки і решта барахла. Лиса Гора одна з відомих місцин, де люблять відпочивати з алкогольчиком, вогнищем, шашличком. Структура, як і, наприклад, в глибині Голосіївського парку - дороги/стежини, а неподалік придатні для відпочинку галявини.  Ми з Наташкою взялися прибирати одну з таких невеличких галявин і дуже швидко були здивовані. Буквально за годинку ми на цій галявині наповнили два величезних 120-літрових мішки скляними пляшками з під горілки, літрів 80 пластикових пляшок і літрів 100 решти сміття (все це звичайно не втрамбовано). Але чорт! Чесно кажучи, галявина від того абсолютно чистою не стала, лише дещо набула пристойного вигляду. І це на площі приблизно 100м2. :(
У інших була приблизно та сама картина - мішки наповнились дуже швидко і стало зрозуміло, що їх зовсім мало.
Далі була проблема, як ці зібрані мішки донести до того місця, де, за домовленістю з організаторами, це сміття погодились забрати сміттєзбиральники. Це десь приблизно кілометра півтора-два. Звичайно, що великі повні мішки із склом виявилось нести дуже важко. Зрештою їх доставка зайняла, мабуть, більше часу ніж збір сміття.

В кінці ми, все-таки задоволені своєю "каплею в морі", пару разів сфоткались і роз'їхались. :)
Виявилось, що зробити якесь, хоч навіть і маленьке добро, дуже приємно і це піднімає настрій на цілий день. :)

Тут пару фоток, не дуже визначних, але такі що трошки передають атмосферу :)
http://picasaweb.google.ru/greatssd1/20100925?feat=directlink